Афганістан: біль і безсмертя

Минають дні, ідуть роки,

Життя листки перегортає,

А біль Афгану - на віки

В душі чомусь не замовкає...

      Щорічно 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

     Не одним сивим пасмом закосичена ця дата - 15 лютого, день, коли нарешті в далекому 1989 році закінчилася десятирічна кривавиця трагічної війни в Афганістані. Посивіли до строку юні наречені і молоді дружини, чекання вибілило скроні батьків і коси матерів. І, здається, навіки пил та пісок осіли в молодих чубах воїнів - інтернаціоналістів.

   До цієї дати в бібліотеці КЗ "Великолепетиський опорний ліцей" оформлена патріотична виставка - реквієм " Афганістан - моя кривава рана".

    Ми маємо знати про страшні події безглуздої афганської війни і пам'ятати, що і серед нас живуть люди, які в 20-30 років стали свідками й учасниками воєнних подій. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, героїзмом, подвигом. Важливо зберегти пам'ять про ті події,, вклонитися тим людям, які не повернулися з війни, виконуючи свій обов'язок перед Батьківщиною.

Поставте скибку хліба на стакан

І голови схиліть в скорботі вічній

За тих, кого убив Афганістан,

Чиї він душі зранив і скалічив

О, Україно! Ніжно пригорни

Усіх живих своїх синів, як мати,

Щоб ми уже не бачили війни,

Не чули щоб ніколи звук гармати.

Виставка - реквієм "Афганістан: подвиг, біль, пам*ять..."